Нора обережно маневру? м?ж купами см?ття, оминаючи вибо?ни та ховаючись за поламаними металевими механ?змами, що колись називалися ?автомоб?лями?. Вона була повн?стю зосереджена на звуках, що долинали з ру?н сус?дньо? буд?вл?. Схоже, хтось там копався. Можливо, спод?ваючись знайти щось ц?нне серед см?ття?

  У будь-якому раз?, Нора була майже б?ля дверей ц??? буд?вл?. Над входом до буд?вл? було видно к?лька л?тер. Б?льш?сть з них були заросли рослинами, прикрит? ?ншими предметами або взагал? зникли, але т?, що залишилися, були ?Ю, В, Л, Р ? А?. Це н?чого не означало для Нори, але вона все одно намагалася ?х сп?вставити, спод?ваючись, що одного дня все стане на сво? м?сця.

  Зазирнувши у прох?д вона змогла добре розглед?ти людину всередин?. Це був чолов?к, рок?в 25, одягнений у брудн? коричнев? штан? та джинсову куртку, п?д якою була сорочка з довгими рукавами. На смак Нори в?н був занадто худий, хоча нав?ть такий в?н м?г би придавити ?? сво?ю вагою. ? занадто високий, аби з легк?стю вдарити по потилиц?, нижче черепа, щоб перер?зати хребет. Якщо т?льки в?н стоятиме, зв?сно...

  Чолов?к був повернутий спиною до дверей ? руками перебирав купу см?ття в к?нц? буд?вл?. В?н явно посп?шав ? не звертав уваги на оточення. Лопата, якою в?н за виглядом користувався ран?ше, лежала поруч ?з ним. В цей момент в?н був беззахисний, хоч знаряддя лежало недалеко в?д см?ттяра, тож той м?г його швидко схопити в раз? потреби. Д?вчина повинна була цьому запоб?гти.

  Нора приготувала н?ж ? почала п?дкрадатися до незнайомця, обережно переставляючи ноги. Чолов?к поки не пом?чав небезпеки ? продовжував щось шукати, ретельно перериваючи см?ття.

  Коли Нора вже майже була позаду нього, чолов?к раптом з?тхнув з полегшенням, н?би знайшов те, що шукав. Нора швидко заховалася за одн??ю з пустих полиць. Через деякий час збирач см?ття дел?катно п?дняв щось ? встав, детально розглядаючи цю р?ч. Коли чолов?к встав на ноги, з його кишен? вилет?в шматок паперу ? впав на землю. Чолов?к пробурмот?в: ?Чорт...? або щось под?бне, нахилившись, аби п?дняти його.

  Нора знала, що не може втратити таку нагоду. Вона приготувала н?ж, стрибаючи на нього ззаду: одн??ю рукою вона затиснула його в шию у захват?, щоб запоб?гти непередбачуваним рухам, а ?ншою рукою встромила зброю у шию.

  На жаль, Нора трохи промахнулася, або чолов?к був б?льш витривалим, н?ж вона думала. Той проскавчав, п?дв?вшись, але пот?м заволав в?д болю ? з силою впав на спину, намагаючись придавити нападницю.

  Проте нав?ть попри усп?шн?сть його контратаки, Нора не збиралася в?дпускати його, ? продовжувала штикати його у шию, уникаючи пошкодження його долон? або пальц?в. Це було не так просто, оск?льки в?н щосили чинив оп?р, п?д к?нець усп?шно вдаривши д?вчину л?ктем в жив?т. Але було вже зап?зно, адже чолов?к ставав дедал? слабшим, втрачаючи б?льше й б?льше кров?. Нарешт?, промовивши: ?На…що…?, в?н зробив останн?й подих.

  The narrative has been taken without permission. Report any sightings.

  З важким з?тханням Нора в?дсунула його т?ло вб?к, щоб пов?льно п?двестися, все ще стогнучи й тримаючись за жив?т. Вона роз?мяла спину, пошкоджену п?д час контратаки жертви. Настав час нарешт? подивитися на свою здобич. Нападниця с?ла б?ля трупа й ретельно його оглянула.

  Перше, що привернуло ?? увагу, було дуже красиве ср?бне намисто. Хоч воно й було брудним в?д пилу та кров?, прикраса все одно заворожуюче блищало. Нора обережно витягла дорогоц?нний скарб з рук чолов?ка ? поклала його в кишеню. ?й обов'язково доведеться помити прикрасу.

  Пот?м Нора звернула увагу до записки на п?длоз? та п?дняла ??. Там було щось нерозб?рливе. Хоча д?вчина вп?знала деяк? слова, так? як ?не?, ?торг?вельний центр? ? ?подарунок?, вона не повн?стю розум?ла, як розшифрувати текст. Якби т?льки в?н був написаний як у книжц?: ч?тко, р?вними рядками, а не як рецепт л?каря, вона б мала шанс зрозум?ти, що там було. ?Ну що ж?, — подумала вона, поклавши записку в ?ншу кишеню, з нам?ром показати ?? старому Такед? або його дочц?. Вони точно зрозум?ють.

  Лопата так ? лежала на п?длоз?, б?ля купи см?ття. Нав?ть якщо вона явно не була в найкращому стан? (через ?ржу та бруд), цей ?нструмент м?г витримати ще багато чого. Тож Нора прив'язала ?? до свого рюкзака ? продовжила перев?ряти сво? знах?дки.

  Тепер настала черга чолов?ка. П?сля швидкого огляду виявилося, що в?н у набагато кращому стан?, н?ж здавалося ран?ше. У нього були б?льш виразн? щоки, ? в?н був поголений — це точно прискорить роботу на кухн?. П?д сорочкою на живот? був не надто тонкий шар жиру. А його долон? не були маленькими з тонкими пальцями, як зазвичай! Нав?ть його одяг не був сильно пошкоджений ? виглядав досить круто. Принаймн?, д?вчина ран?ше не бачила тако? куртки.

  Нора озирнулася ? пом?тила брудне дзеркало на задн?й ст?н?. Було б розумно повернутися сюди колись ? забрати його додому — у всьому сел? ? лише 2 дзеркала. Але не сьогодн?. Вбивця п?д?йшла до дзеркала ?, витерши його рукавом свого одягу, придивилася до себе. Трохи нижче середнього зросту д?вчина, за словами ?нших, з мерехтливими с?ро-блакитними очима. Темно-с?ра худ? з довгими рукавами, ще мокра в?д кров?; чорн? спортивн? штани з дек?лькома латками, що ховали ?? худорляв? проте все ж таки мускулист? ноги, звикл? до довгих та втомливих подорожей; стара бейсболка, яка ледь прихову? ?? брудне, скуйовджене чорне волосся. в Коли Нора прим?ряла прикрасу, вона лишилась задоволена. Нав?ть якщо воно ?й не пасуватиме, вона знала, кому воно буде дуже личити. Нор? потр?бно було лише привести його до належного вигляду, а також бажано випрати св?й одяг.

  Тепер настав час для не дуже при?мно? частини — транспортування цього чолов?ка додому. ?й пощастило, що в?н нишпорив недалеко в?д села, ?накше Нора могла б не встигнути повернутися вчасно. Спочатку вона тимчасово зупинила кровотечу, накривши рану товстим шаром чистих тканин. Пот?м, п?сля дек?лькох хвилин прив'язування його до саморобного двокол?сного в?зка (подарунок на ?? останн?й день народження), зробленого з порожнистих металевих труб, ремен?в ? рем?нц?в, вона нарешт? досягла усп?ху. Набагато краще було витратити трохи часу на те, щоб його упакувати, н?ж нести т?ло на спин?.

  Зак?нчивши вс? приготування, Нора востанн? поглянула в дзеркало ? посм?хнулася. Це був безперечно щасливий день для не?: вона не т?льки легко отримала смачну ?жу без серйозних травм, а й надзвичайно ц?нний ? р?дк?сний подарунок на день народження Амел??!